Геология
Модератори: Олег Триліс, Палец
Очень интересное фото!!! Знать бы еще место - где это?
Горизонтальные "разрезы" - это трещины. Они образовались после снятия литостатической нагрузки. С верху, было несколько км. горной породы, которые постепенно разрушились.
Возраст пород -(?) Архей, или Протерозой. И после формирования (после PR, тектоники не было) только эрозия, вот эти несколько км. и снялись.
Вертикальные контрастные полосы - текстура паралельнослоистая, образовалась в результате тектоногенеза. Это край мегаблоков. И мы наблюдаем последствия перемещения в субвертикальном направлении одного блока относительно другого. В результате образуется шовная зона, шириной в несколько км. В шовной зоне паралельнослоистые, линейные, дерективные, трахитоидные текстуры.
Контрастный цвет вертикальных линий усилен современным выветриванием -
текущими по склонам водотокам, и их солями.
Порода - гнейс.
Горизонтальные "разрезы" - это трещины. Они образовались после снятия литостатической нагрузки. С верху, было несколько км. горной породы, которые постепенно разрушились.
Возраст пород -(?) Архей, или Протерозой. И после формирования (после PR, тектоники не было) только эрозия, вот эти несколько км. и снялись.
Вертикальные контрастные полосы - текстура паралельнослоистая, образовалась в результате тектоногенеза. Это край мегаблоков. И мы наблюдаем последствия перемещения в субвертикальном направлении одного блока относительно другого. В результате образуется шовная зона, шириной в несколько км. В шовной зоне паралельнослоистые, линейные, дерективные, трахитоидные текстуры.
Контрастный цвет вертикальных линий усилен современным выветриванием -
текущими по склонам водотокам, и их солями.
Порода - гнейс.
- Gilbo
- Досвідчений користувач
- Повідомлень: 3146
- З нами з: 02.11.2006, 15:22
- Звідки: Тока шо из сауны!
Геолог
жаль раньше не видел ответа.
да, это Сванетия.
не могу точно сказать про южные отроги Сванского хребта, но к северу и северо-западу от него большинство скальных стен именно так выглядят.
мне этим напомнило Алтай, там тоже все из рассыпавшихся плоских плиток.
склон хребтика возле Ушбы такой же.
из этих каменных плит построены все здания Сванетии.
включая знаменитые башни.
они же использовались как аккумуляторы тепла в давние времена.
на фото из музея Хергиани хорошо видны каменные плиты разложенные на подвесных балках над очагом.
жаль раньше не видел ответа.
да, это Сванетия.
не могу точно сказать про южные отроги Сванского хребта, но к северу и северо-западу от него большинство скальных стен именно так выглядят.
мне этим напомнило Алтай, там тоже все из рассыпавшихся плоских плиток.
склон хребтика возле Ушбы такой же.
из этих каменных плит построены все здания Сванетии.
включая знаменитые башни.
они же использовались как аккумуляторы тепла в давние времена.
на фото из музея Хергиани хорошо видны каменные плиты разложенные на подвесных балках над очагом.
у меня дикая аллергия на тупость. я сразу весь покрываюсь сарказмом.
Тільки кожне слово "зсув" потрібно замінити на слово "осув"
Укр зсув = рус здвиг
Укр осув = рус оползень
В тій статті розповідається про осуви.
"... Місто Київ – одне з найбільших міст України, де негативні
геологічні процеси поширені досить широко і спричиняють значні економічні та інші збитки в народногоспо-
дарській діяльності. Тут зафіксовано близько 100 активних зсувів та 6 зсувних рельєфів. Більшість зсувів пе-
ребуває у стадії тимчасової стабілізації за рахунок роботи протизсувних споруд. Інтенсивність зсувного про-
цесу зростає разом з освоєнням схилів і проведенням на них невпорядкованого будівництва. Активізація зсу-
вного процесу відмічена на ділянках зсувного схилу між вул. Петровською та Кудрявською (Петровський яр),
біля Андріївської церкви, між вул. Дехтярівською та Киянківським провулком, в районі фунікулера, нижче від Маріїнського палацу, біля пам’ятника Магдебурзькому праву та на території Києво-Печерської Лаври.
Більшість зсувів приурочена до правого більш крутого берегу р. Дніпро. До найбільш зсувонебезпечних схилів,
де можлива активізація процесу, відносяться ділянки між вулицями Лук’янівська – Олегівська, Глибочицька –
Петровська (Гончарний яр, Петровський яр) та район Видубицького монастиря.
У м. Києві зсуви проявляються як ерозійно-гравітаційні процеси на високих правобережних схилах
долини Дніпра та схилах його правобережних допливів з охопленням палеоген-неогенових і четвертинних від-
кладів [3]. Розвиток зсувів обумовлений багатьма чинниками, серед яких найважливіші – впливи гідрометео-
рологічних процесів в умовах антропогенних порушень рослинного покриву, поверхневого та підземного стоків.
Максимум зсувної активності приходиться на періоди, коли активно проявлялись ерозійні процеси, особливо
навесні при таненні снігу, влітку під час злив.
Розвиток потужних яружних систем супроводжувався складними переміщеннями великих обсягів ґрунтів на
бортах ярів та по їх тальвегах. В такому переміщенні на різних ділянках яружної системи відбуваються рухи різ-
ного характеру – від зпливів до зсувів і обвалів ґрунту
......
Ділянка території, яка досліджувалась, приурочена до правого корінного схилу долини р. Дніпро і розташо-
вана поблизу підніжжя Андріївської гори, що знаходиться над рівнем річки приблизно на 80 м.
На Андріївському пагорбі у 1767 р було побудовано Андріївський собор, який є пам’ятником архітектури
XVIII ст. Собор представляє собою двоповерхову споруду із цегли у вигляді цоколя з розмірами в плані
37х30 м та безпосередньо церкву з великим куполом в центрі і чотирма стрілчатими баштами і колонами по
кутах. Позначки закладання складного по висоті і в плані фундаменту змінюються від 166,89 м (у районі північ-
но-західного фасаду) до 170,56 м (на відрізку південно-східної торцевої стіни).
Церква розташована на високому пагорбі на правому березі Дніпра, там де раніше знаходився бастіон
Старокиївської фортеці. Побудована вона у виключно складних інженерно-геологічних умовах і з великою
майстерністю вписана в рельєф місцевості. Геологічна будова ділянки території Андріївської
церкви на глибину до 23 м представлена відкладами четвертинної та неогенової систем.
У покрівлі четвертинних утворень практично повсюдно поширені насипні ґрунти. Ці ґрунти спільно з дав-
ньозміщеними утворюють зони ґрунтів потужністю до 10 м, зміщення яких не виключено в майбутньому.
Стратиграфічно нижче залягає супісок лесовидний (місцями повністю розмитий) потужністю до 9,8 м. У пі-
дошві його де не де спостерігається лінзи суглинку флювіогляціального з включенням малопотужних лінз
супіску та піску. Сумарна потужність флювіогляціальних відкладів не перевищує 3,4 м.
Суглинок моренний з тонкими прошарками супіску та піску, а також включеннями гальки кристалічних порід,
розвинутій на більшій частині ділянки, що розглядається, і його потужність сягає 9,2 м.
Аналогічним поширенням характеризується глина бура, покрівля якої на більшій частині ділянки території
розмита. Її максимальна потужність з урахуванням лінз прісноводного суглинку досягає 9,8 м.
Розкрита потужність повсюдно розвинутих строкатих глин досягає 3,7 м, а глин полтавського горизонту ? 1,5 м.
Протягом всієї своєї історії Андріївська церква та прилегла до неї територія зазнавала деформацій та
руйнувань. У зв’язку з частими зсувами та опливанням зараз до 50-55 збільшилась крутизна раніше більш
пологих схилів пагорбу. Верхня частина його укосу щільно примикає до краю паперті і на східній ділянці
оголив підпірну конструкцію.
Розрахунки стійкості схилів пагорбу показали, що у всіх випадках найбільш послаблені поверхні ковзання
проходили в корінних породах на контактах з бурими або строкатими глинами. Отже, утворення зсувів мало
переважно глибинний характер.
Результати розрахунків дозволили виділити на схилах пагорбу дві потенційні зони утворення зсувів – на
північ і на схід від Андріївської Церкви. Коефіцієнти запасу стійкості укосів за методом Ховланда (Кст) в цих
зонах змінюються від 0,96-1,14 (східне підніжжя пагорбу) і від 0,9 до 1,21 (північно-східне підніжжя), що нижче
нормативних значень для споруд 1-го класу (Кст=1,25-1,35). Отримані величини коефіцієнтів стійкості за роз-
рахункової схемою К.Терцагі становлять 1,62-1,82. Для цих зон характерним є досить високе положення РГВ та
велика крутизна укосів. Їх довготривала стійкість не може бути забезпечена без спеціальних заходів
............"
вся стаття тут : http://geolvisnyk.univ.kiev.ua/archive/ ... siom65.pdf
_________
Із розмов професорів що викладають літологію (наука що вивчає осадові породи). - Не ясно хто дає добро на забудівлю схилів в Києві. Але ясно коли це припиниться. От піде в Києві дощ безперервно тиждень, дома на схилах поваляться масово. Тоді і припинять будувати на схилах...
- Жорстока правда.
Укр зсув = рус здвиг
Укр осув = рус оползень
В тій статті розповідається про осуви.
"... Місто Київ – одне з найбільших міст України, де негативні
геологічні процеси поширені досить широко і спричиняють значні економічні та інші збитки в народногоспо-
дарській діяльності. Тут зафіксовано близько 100 активних зсувів та 6 зсувних рельєфів. Більшість зсувів пе-
ребуває у стадії тимчасової стабілізації за рахунок роботи протизсувних споруд. Інтенсивність зсувного про-
цесу зростає разом з освоєнням схилів і проведенням на них невпорядкованого будівництва. Активізація зсу-
вного процесу відмічена на ділянках зсувного схилу між вул. Петровською та Кудрявською (Петровський яр),
біля Андріївської церкви, між вул. Дехтярівською та Киянківським провулком, в районі фунікулера, нижче від Маріїнського палацу, біля пам’ятника Магдебурзькому праву та на території Києво-Печерської Лаври.
Більшість зсувів приурочена до правого більш крутого берегу р. Дніпро. До найбільш зсувонебезпечних схилів,
де можлива активізація процесу, відносяться ділянки між вулицями Лук’янівська – Олегівська, Глибочицька –
Петровська (Гончарний яр, Петровський яр) та район Видубицького монастиря.
У м. Києві зсуви проявляються як ерозійно-гравітаційні процеси на високих правобережних схилах
долини Дніпра та схилах його правобережних допливів з охопленням палеоген-неогенових і четвертинних від-
кладів [3]. Розвиток зсувів обумовлений багатьма чинниками, серед яких найважливіші – впливи гідрометео-
рологічних процесів в умовах антропогенних порушень рослинного покриву, поверхневого та підземного стоків.
Максимум зсувної активності приходиться на періоди, коли активно проявлялись ерозійні процеси, особливо
навесні при таненні снігу, влітку під час злив.
Розвиток потужних яружних систем супроводжувався складними переміщеннями великих обсягів ґрунтів на
бортах ярів та по їх тальвегах. В такому переміщенні на різних ділянках яружної системи відбуваються рухи різ-
ного характеру – від зпливів до зсувів і обвалів ґрунту
......
Ділянка території, яка досліджувалась, приурочена до правого корінного схилу долини р. Дніпро і розташо-
вана поблизу підніжжя Андріївської гори, що знаходиться над рівнем річки приблизно на 80 м.
На Андріївському пагорбі у 1767 р було побудовано Андріївський собор, який є пам’ятником архітектури
XVIII ст. Собор представляє собою двоповерхову споруду із цегли у вигляді цоколя з розмірами в плані
37х30 м та безпосередньо церкву з великим куполом в центрі і чотирма стрілчатими баштами і колонами по
кутах. Позначки закладання складного по висоті і в плані фундаменту змінюються від 166,89 м (у районі північ-
но-західного фасаду) до 170,56 м (на відрізку південно-східної торцевої стіни).
Церква розташована на високому пагорбі на правому березі Дніпра, там де раніше знаходився бастіон
Старокиївської фортеці. Побудована вона у виключно складних інженерно-геологічних умовах і з великою
майстерністю вписана в рельєф місцевості. Геологічна будова ділянки території Андріївської
церкви на глибину до 23 м представлена відкладами четвертинної та неогенової систем.
У покрівлі четвертинних утворень практично повсюдно поширені насипні ґрунти. Ці ґрунти спільно з дав-
ньозміщеними утворюють зони ґрунтів потужністю до 10 м, зміщення яких не виключено в майбутньому.
Стратиграфічно нижче залягає супісок лесовидний (місцями повністю розмитий) потужністю до 9,8 м. У пі-
дошві його де не де спостерігається лінзи суглинку флювіогляціального з включенням малопотужних лінз
супіску та піску. Сумарна потужність флювіогляціальних відкладів не перевищує 3,4 м.
Суглинок моренний з тонкими прошарками супіску та піску, а також включеннями гальки кристалічних порід,
розвинутій на більшій частині ділянки, що розглядається, і його потужність сягає 9,2 м.
Аналогічним поширенням характеризується глина бура, покрівля якої на більшій частині ділянки території
розмита. Її максимальна потужність з урахуванням лінз прісноводного суглинку досягає 9,8 м.
Розкрита потужність повсюдно розвинутих строкатих глин досягає 3,7 м, а глин полтавського горизонту ? 1,5 м.
Протягом всієї своєї історії Андріївська церква та прилегла до неї територія зазнавала деформацій та
руйнувань. У зв’язку з частими зсувами та опливанням зараз до 50-55 збільшилась крутизна раніше більш
пологих схилів пагорбу. Верхня частина його укосу щільно примикає до краю паперті і на східній ділянці
оголив підпірну конструкцію.
Розрахунки стійкості схилів пагорбу показали, що у всіх випадках найбільш послаблені поверхні ковзання
проходили в корінних породах на контактах з бурими або строкатими глинами. Отже, утворення зсувів мало
переважно глибинний характер.
Результати розрахунків дозволили виділити на схилах пагорбу дві потенційні зони утворення зсувів – на
північ і на схід від Андріївської Церкви. Коефіцієнти запасу стійкості укосів за методом Ховланда (Кст) в цих
зонах змінюються від 0,96-1,14 (східне підніжжя пагорбу) і від 0,9 до 1,21 (північно-східне підніжжя), що нижче
нормативних значень для споруд 1-го класу (Кст=1,25-1,35). Отримані величини коефіцієнтів стійкості за роз-
рахункової схемою К.Терцагі становлять 1,62-1,82. Для цих зон характерним є досить високе положення РГВ та
велика крутизна укосів. Їх довготривала стійкість не може бути забезпечена без спеціальних заходів
............"
вся стаття тут : http://geolvisnyk.univ.kiev.ua/archive/ ... siom65.pdf
_________
Із розмов професорів що викладають літологію (наука що вивчає осадові породи). - Не ясно хто дає добро на забудівлю схилів в Києві. Але ясно коли це припиниться. От піде в Києві дощ безперервно тиждень, дома на схилах поваляться масово. Тоді і припинять будувати на схилах...
- Жорстока правда.
Востаннє редагувалось 11.10.2018, 14:50 користувачем Геолог, всього редагувалось 5 разів.
Очень необычное происхождение названия породы Чарнокит:
"...Новое семейство горных пород — чарнокитов — было открыто почти случайно. Это произошло так.
В 1892 году английский геолог Холланд, осматривая калькуттское кладбище, заинтересовался оригинальным памятником на могиле основателя города — Джоба Чарнока, умершего в конце XVII века.
Внимание Холланда привлекли не только художественная простота и величие памятника. Он обратил внимание на горную породу, из которой памятник был сделан.
Геолога поразило необычное сочетание минералов: дымчатого кварца и темно-коричневого пироксена.
Для содержащей кварц гранитной породы, за которую принял Холланд монолит на могиле, присутствие пироксена необъяснимо. Уходя с кладбища, Холланд потихоньку отколол небольшой кусочек от края памятника.
Возвратившись в Англию, ученый смог изучить под микроскопом тонкий срез камня и окончательно убедился, что в его руки попала какая-то новая, неизвестная еще ученым горная порода. Это открытие так заинтересовало Холланда, что в следующем году он снова отправился в Индию с тем, чтобы на месте изучить неизвестный камень, который он назвал «чарнокитом», по имени Д. Чарнока..." http://xroniki-nauki.ru/fakty-nauki/cha ... -enderbity
"...Новое семейство горных пород — чарнокитов — было открыто почти случайно. Это произошло так.
В 1892 году английский геолог Холланд, осматривая калькуттское кладбище, заинтересовался оригинальным памятником на могиле основателя города — Джоба Чарнока, умершего в конце XVII века.
Внимание Холланда привлекли не только художественная простота и величие памятника. Он обратил внимание на горную породу, из которой памятник был сделан.
Геолога поразило необычное сочетание минералов: дымчатого кварца и темно-коричневого пироксена.
Для содержащей кварц гранитной породы, за которую принял Холланд монолит на могиле, присутствие пироксена необъяснимо. Уходя с кладбища, Холланд потихоньку отколол небольшой кусочек от края памятника.
Возвратившись в Англию, ученый смог изучить под микроскопом тонкий срез камня и окончательно убедился, что в его руки попала какая-то новая, неизвестная еще ученым горная порода. Это открытие так заинтересовало Холланда, что в следующем году он снова отправился в Индию с тем, чтобы на месте изучить неизвестный камень, который он назвал «чарнокитом», по имени Д. Чарнока..." http://xroniki-nauki.ru/fakty-nauki/cha ... -enderbity
Вандализм ради науки? ;)Геолог писав: Уходя с кладбища, Холланд потихоньку отколол небольшой кусочек от края памятника.
Оно?
Здесь крупное фото
А то остальной памятник такой себе светленький мавзолей
Поменьше глазей на все эти пейзажи, сиди по возможности дома и читай. Береги цветы своей селезёнки. (Стругацкие)
При первом строительстве вряд ли очень из далека камень для памятника брали. Совсем не обязательно образец от него откалывать, можно найти коренное место выхода.
Очень может быть, что "отколол от памятника" - чей то домысел.
Не знаю, я сам там не был, ни в конце XVII века, ни в 1892 году, не даже сейчас.
Да, в интернете других фото нет, табличка похоже металлическая, мавзолей по виду недавно построен, не дашь ему 300 лет, наверно отреставрирован, или заново построен.
Вот по этому и удивительно что так назвали, памятник могут перенести, снести заново построить из чего-то другого, и уже не проверишь.
Одно из правил называния - присвоение местного, уже известного всем названия речки, горы, полуострова обнаруженной тут породе, или гео объекту. Чтоб можно было в случае сомнений, приехать к первоисточнику и проверить, сравнить. А первоисточник - коренной выход пород.
Например существовал долго, водный бассейн в котором образовывались породы. Эти породы выходят на поверхность в месте где протекает (сейчас) речка Дон. Получился Донбасс.
Новую, раньше не известную вулканическую породу среднего хим состава, в первые определили в горах Андах. Породу назвали Андезит. ...
Лабрадорит - полуостов Лабрадор.
Мариуполит - город Мариуполь.
Кимберлит - Кимберли, Южная Африка.
Дацит - римская провинция Дация.
Уртит - Луявр-Урт, комплекс Ловозеро
Фойяит - гора Фойя, Юж. Потругалия
Дунит - гора Дун Новая Зеландия
Ийолит - устар. Ийоки Финляндия
...
Встречаются и другие принципы происхождения названий. Гранит, Базальт, Габро - слишком старые, смысл названия утрачен.
Диорит - (diorizein - гр. середина, разделять) Интрузия среднего хим состава.
Диабаз - (diabasis - гр. переходной) оснОвного состава не совсем эффузия, но еще не интрузия, переходная порода.
Трахит - (trachys - гр. грубый) щелочная вулканическая погода с одно направленным ПШ сильно не ровная на сколе.
Долерит - (doleros - гр. обманчивый) базальт без стекла, микрогабро. Похожа на эффузию, хотя интрузия, или наоборот.
__________________
Кинцигит - [по селению Кинциг в Шварцвальде] - разновидность гранатовых парагнейсов, состоящих из плагиоклаза, с подчиненным количеством калиевого полевого шпата, темной слюды и незначительным количеством кварца, силлиманита, кордиерита и шпинели. Для Кинцигита характерно присутствие граната, графита и незначительное содержание кварца. КИНЦИГИТ (Fisher, 1960; Sauer, 1895) — г. п., представляющая собой минер. остаток, не перешедший в жидкость (раствор, расплав) в процессе выборочной мобилизации вещества. Таковыми являются краевые зоны из биотита и роговой обманки с участием кордиерита, граната, силлиманита, шпинели, графита и др. м-лов. в контактах пегматоидных тел и вмещающих их гнейсов и кристаллических сланцев. К. является продуктом дегранитизаци остаточной и замыкающей базификации. Син.: остаточная п., остаточный состав. Близки по смыслу к К. понятия меланосом , скиалит .
Очень может быть, что "отколол от памятника" - чей то домысел.
Не знаю, я сам там не был, ни в конце XVII века, ни в 1892 году, не даже сейчас.
Да, в интернете других фото нет, табличка похоже металлическая, мавзолей по виду недавно построен, не дашь ему 300 лет, наверно отреставрирован, или заново построен.
Вот по этому и удивительно что так назвали, памятник могут перенести, снести заново построить из чего-то другого, и уже не проверишь.
Одно из правил называния - присвоение местного, уже известного всем названия речки, горы, полуострова обнаруженной тут породе, или гео объекту. Чтоб можно было в случае сомнений, приехать к первоисточнику и проверить, сравнить. А первоисточник - коренной выход пород.
Например существовал долго, водный бассейн в котором образовывались породы. Эти породы выходят на поверхность в месте где протекает (сейчас) речка Дон. Получился Донбасс.
Новую, раньше не известную вулканическую породу среднего хим состава, в первые определили в горах Андах. Породу назвали Андезит. ...
Лабрадорит - полуостов Лабрадор.
Мариуполит - город Мариуполь.
Кимберлит - Кимберли, Южная Африка.
Дацит - римская провинция Дация.
Уртит - Луявр-Урт, комплекс Ловозеро
Фойяит - гора Фойя, Юж. Потругалия
Дунит - гора Дун Новая Зеландия
Ийолит - устар. Ийоки Финляндия
...
Встречаются и другие принципы происхождения названий. Гранит, Базальт, Габро - слишком старые, смысл названия утрачен.
Диорит - (diorizein - гр. середина, разделять) Интрузия среднего хим состава.
Диабаз - (diabasis - гр. переходной) оснОвного состава не совсем эффузия, но еще не интрузия, переходная порода.
Трахит - (trachys - гр. грубый) щелочная вулканическая погода с одно направленным ПШ сильно не ровная на сколе.
Долерит - (doleros - гр. обманчивый) базальт без стекла, микрогабро. Похожа на эффузию, хотя интрузия, или наоборот.
__________________
Кинцигит - [по селению Кинциг в Шварцвальде] - разновидность гранатовых парагнейсов, состоящих из плагиоклаза, с подчиненным количеством калиевого полевого шпата, темной слюды и незначительным количеством кварца, силлиманита, кордиерита и шпинели. Для Кинцигита характерно присутствие граната, графита и незначительное содержание кварца. КИНЦИГИТ (Fisher, 1960; Sauer, 1895) — г. п., представляющая собой минер. остаток, не перешедший в жидкость (раствор, расплав) в процессе выборочной мобилизации вещества. Таковыми являются краевые зоны из биотита и роговой обманки с участием кордиерита, граната, силлиманита, шпинели, графита и др. м-лов. в контактах пегматоидных тел и вмещающих их гнейсов и кристаллических сланцев. К. является продуктом дегранитизаци остаточной и замыкающей базификации. Син.: остаточная п., остаточный состав. Близки по смыслу к К. понятия меланосом , скиалит .
Студентська практика на прикладі Літогенезу.
Після сесії, вже ніщо не може утримати студентів у звичних місцях. Повітря нових подій починає здувати у дальні подорожі. Так починається перший етап літогенезу - Вивітрювання.
Під час вивітрювання руйнується суцільна звичка минулого, з'являються уламки, поки що гострокутні, що можуть поранити інших і себе. Але готові до переміщення і нових цікавих подій у майбутньому. Готові до обкатування і притирання.
Зібравши не всі речі, і взявши з собою зайве, студенти потрапляють, у електричку, або автобус.. Так починається другий етап літогенезу - Перенос. В процесі міграції відбувається розподіл уламків за щільністю, розмірами, фракціями, курсами. В одному місті формується глина, в іншому пісок. Перший курс їде у Канів, другий в Карпати.
Добравшись до місця проходження практики, студенти осідають. Так завершується Седиментація (проїзд разом з поселенням), і починається Діагенез - створюється гірська порода з уламків або розчинів, і починається польова практика. І відбувається ущільнення, дегідратація, та інші практичні зміни.
Перебування студента на практиці, зміна породи на глибинах, проходить на етапі Катагенезу.
При цьому продовжується диференціація студентів і мінералів, вже в межах свого геологічного тіла, курсу. Концентруються групи за інтересами музикальними, або єдності хімічних зв'язків, ростуть конкреції відокремившись від загальної маси. Конкреції кременів, піритів, фосфоритів, створюються музикальні групи, та просто групи друзів.
Не знайомі, розрізненні в минулому студенти, зерна мінералів, на етапі катагенезу як правило гуртуються у суцільне геологічне тіло другого, першого курсу, літіфікуючись між собою.
Тиск та збільшення температури приводить до метаморфічних змін у породі, тоді починається етап Метагенезу, але він може і не настати.
Ніщо не продовжується без кінця. І починається вивітрювання знову. Літіфиковані уламки, дружні кампанії студентів, потрапляють у нові події вже разом, по завершенню практики. І продовжується звичайні природні процеси, в яких приймають участь мінерали, хімічні елементи і студенти )
__________________^__^_________________
Етапи літогенезу:
1. Вивітрювання
2. Перенос
3. Осадження
4. Діагенез
5. Катагенез
6. Метагенез
7. Регресивний епігенез
__________________ __ _________________
Етапи літогенезу:
1. Вивітрювання фізичне, хімічне, біологічне
2. Перенос вітер, водяні потоки, течія, льодовик
3. Осадження перенос + осадження = седиментація
4. Діагенез дегідратація,..
5. Катагенез може продовжуватись ∞, формування конкрецій, літіфікація, ущільнення 10-30+%
6. Метагенез початок метаморфічних змін, не обов'язково
7. Регресивний епігенез вихід із зони дії високих температур і тисків, не обов'язково
• . Вивітрювання може наступити і після катагенезу
• . І т. д...
Більше тут: Павлов Г.Г., Гожик А.П. "Основи літології"
http://www.geol.univ.kiev.ua/lib/litology.rar
___________________________ __ _________________________________
Перехрестя понять:
Магматичні породи розділяють на інтрузивні=плутонічні - ті що застигають під денною поверхньою (впровадженні). І вулканічні - ті що вийшли вище денної поверхні, їх ще можна розрізнити на ефузивні=розлиті (лави), і пірокластичні - туфи.
Вулканічні теж осадові. За походженням (генезисом), вулканічні породи і осадові, і магматичні одночасно. Вони теж осідають з гори в низ. Тільки джерело первинне що створює породу не уламки чи розчини материнської породи, що руйнується в наслідок вивітрювання, а розплав магматичний. І уламки також, що виникають в наслідок вибуху під час виверження.
Тоді в етапності формування можна замінити вивітрювання на виверження.
Після сесії, вже ніщо не може утримати студентів у звичних місцях. Повітря нових подій починає здувати у дальні подорожі. Так починається перший етап літогенезу - Вивітрювання.
Під час вивітрювання руйнується суцільна звичка минулого, з'являються уламки, поки що гострокутні, що можуть поранити інших і себе. Але готові до переміщення і нових цікавих подій у майбутньому. Готові до обкатування і притирання.
Зібравши не всі речі, і взявши з собою зайве, студенти потрапляють, у електричку, або автобус.. Так починається другий етап літогенезу - Перенос. В процесі міграції відбувається розподіл уламків за щільністю, розмірами, фракціями, курсами. В одному місті формується глина, в іншому пісок. Перший курс їде у Канів, другий в Карпати.
Добравшись до місця проходження практики, студенти осідають. Так завершується Седиментація (проїзд разом з поселенням), і починається Діагенез - створюється гірська порода з уламків або розчинів, і починається польова практика. І відбувається ущільнення, дегідратація, та інші практичні зміни.
Перебування студента на практиці, зміна породи на глибинах, проходить на етапі Катагенезу.
При цьому продовжується диференціація студентів і мінералів, вже в межах свого геологічного тіла, курсу. Концентруються групи за інтересами музикальними, або єдності хімічних зв'язків, ростуть конкреції відокремившись від загальної маси. Конкреції кременів, піритів, фосфоритів, створюються музикальні групи, та просто групи друзів.
Не знайомі, розрізненні в минулому студенти, зерна мінералів, на етапі катагенезу як правило гуртуються у суцільне геологічне тіло другого, першого курсу, літіфікуючись між собою.
Тиск та збільшення температури приводить до метаморфічних змін у породі, тоді починається етап Метагенезу, але він може і не настати.
Ніщо не продовжується без кінця. І починається вивітрювання знову. Літіфиковані уламки, дружні кампанії студентів, потрапляють у нові події вже разом, по завершенню практики. І продовжується звичайні природні процеси, в яких приймають участь мінерали, хімічні елементи і студенти )
__________________^__^_________________
Етапи літогенезу:
1. Вивітрювання
2. Перенос
3. Осадження
4. Діагенез
5. Катагенез
6. Метагенез
7. Регресивний епігенез
__________________ __ _________________
Етапи літогенезу:
1. Вивітрювання фізичне, хімічне, біологічне
2. Перенос вітер, водяні потоки, течія, льодовик
3. Осадження перенос + осадження = седиментація
4. Діагенез дегідратація,..
5. Катагенез може продовжуватись ∞, формування конкрецій, літіфікація, ущільнення 10-30+%
6. Метагенез початок метаморфічних змін, не обов'язково
7. Регресивний епігенез вихід із зони дії високих температур і тисків, не обов'язково
• . Вивітрювання може наступити і після катагенезу
• . І т. д...
Більше тут: Павлов Г.Г., Гожик А.П. "Основи літології"
http://www.geol.univ.kiev.ua/lib/litology.rar
___________________________ __ _________________________________
Перехрестя понять:
Магматичні породи розділяють на інтрузивні=плутонічні - ті що застигають під денною поверхньою (впровадженні). І вулканічні - ті що вийшли вище денної поверхні, їх ще можна розрізнити на ефузивні=розлиті (лави), і пірокластичні - туфи.
Вулканічні теж осадові. За походженням (генезисом), вулканічні породи і осадові, і магматичні одночасно. Вони теж осідають з гори в низ. Тільки джерело первинне що створює породу не уламки чи розчини материнської породи, що руйнується в наслідок вивітрювання, а розплав магматичний. І уламки також, що виникають в наслідок вибуху під час виверження.
Тоді в етапності формування можна замінити вивітрювання на виверження.
- Gilbo
- Досвідчений користувач
- Повідомлень: 3146
- З нами з: 02.11.2006, 15:22
- Звідки: Тока шо из сауны!
интересные карты промерзания.
http://stepandurnev.livejournal.com/151165.html
http://stepandurnev.livejournal.com/151165.html
у меня дикая аллергия на тупость. я сразу весь покрываюсь сарказмом.
Музей http://museums.univ.kiev.ua/geology.php
http://www.geol.univ.kiev.ua/ua/museum/
Приходьте, вхід вільний (кожного робочого дня до 15)
http://www.geol.univ.kiev.ua/ua/museum/
Приходьте, вхід вільний (кожного робочого дня до 15)