Ви можете переглянути цей звіт також в форматах:
ЗВІТ
про велосипедний туристський спортивний похід
І категорії складності територією Київської та Чернігівської областей
здійснений з 24 по 29 червня 2021 р.
Маршрутна книжка №18-21, видана Київською обласною МКК
Керівник групи Самійленко Юлія Григорівна
Зміст
-
Довідкові дані про туристський спортивний похід
-
Графік руху
-
Опис, фото
-
Спорядження
-
-
Довідкові дані про туристський спортивний похід
-
Організація, що проводить похід – Турклуб «Університет».
Параметри походу:
Вид туризму | Категорія складності походу | Протяжність активної частини походу, км | Тривалість, днів | Термін проведення |
---|---|---|---|---|
Велосипедний | перша | 290 | 6 | 24.06.21-29.06.21 |
Район походу: Київська та Чернігівська області, Україна.
Заявлена нитка маршруту:
м. Київ – м. Вишгород – Дамба Київського водосховища – с. Ровжі – с. Лошакова Гута – с. Косачівка – с. Сорокошичі – с. Хатилева Гута – с. Шмаївка – м. Славутич – с. Малійки – с. Кархівка – с. Андріївка – с. Шестовиця – с. Іванівка – с. Слобода – с. Вікторівка – с. Смолянка – с. Переходівка – с. Стодоли – с. Кукшин – с.Колісники – м. Ніжин
Нитка маршруту по факту:
м. Київ – м. Вишгород – Дамба Київського водосховища – с. Ровжі – с. Лошакова Гута – с. Рудня – с. Морівськ – с. Соколівка – с. Максим – с. Смолин – смт Гончарівське – с. Жидиничі – с. Ковпита – с. Шульгівка – с. Семенягівка – м.Славутич – с. Малійки – с. Кархівка – с. Андріївка – с. Шестовиця – с. Іванівка – с. Слобода – с. Вікторівка – с. Смолянка – с. Переходівка – с. Стодоли – с. Кукшин – с. Колісники – м. Ніжин
Список учасників:
-
Юлія Самійленко – керівник, завгосп по харчуванню;
-
Руслан Зелений – штурман, фотограф;
-
Микола Бастун – ремонтник;
-
Марія Безуса – культуролог;
-
Євген Ларіонов – медик;
-
Сергій Ялосоветський – завснар.
-
-
Графік руху
-
День походу |
Відстань, км |
у т.ч. ґрунти |
Швидкість, км/год |
Активний час в дорозі, год |
Старт, час |
Привали |
Обід |
Привали |
Ночівля, час |
Метеоумови |
1 |
57,7 |
6,3 |
12,9 |
4:31 |
9:30 |
2 |
12:20-14:05 |
4 |
18:15 |
сонячно, +35°С |
2 |
73,7 |
7,9 |
11,6 |
5:08 |
7:30 |
2 |
11:40-15:00 |
3 |
19:40 |
сонячно, +39°С |
3 |
82,7 |
15,9 |
11 |
8:09 |
8:00 |
2 |
12:30-14:45 |
4 |
20:20 |
дощ, частково сонячно, +32°С |
4 |
0 |
0 |
– |
– |
– |
0 |
– |
0 |
– |
днювання, частково сонячно, +30°С |
5 |
51 |
12,9 |
12,1 |
4:20 |
11:45 |
1 |
14:30-16:00 |
1 |
18:40 |
частково сонячно, +29°С, часом дощ |
6 |
25 |
0 |
16,6 |
1:16 |
10:15 |
1 |
13:00 |
– |
– |
частково сонячно, +25°С, часом дощ |
6 |
290,1 |
43 |
– |
– |
– |
– |
– |
– |
– |
– |
Рис. 1. Схема маршруту
-
-
Опис, фото
-
Думка відвідати молоде велосипедне місто Славутич зародилася у мене давно. Тим більше, що їхати туди з Києва спочатку по набережній Київського моря (точніше водосховища), а потім територією Міжрічинського регіонального ландшафтного парку – найбільшого в Україні. А це значить піском, болотом, лісом і може ще чимось. Тому моїм завданням на підготовчому етапі було виявити всі піщані перешкоди на маршруті і прорахувати можливі шляхи об’їзду. Гугл Єрс, як то кажуть, на допомогу. А ще дописи велосипедистів в Фейсбуці і інші джерела (благо є люди, що не лінуються прив’язувати фото до карти) дуже допомогли.
24.06.2021 – день перший.
Зважаючи на погодні умови, що нам пророкували синоптики на той день, логічно було виїхати раніше. Щоб не їхати в обідню спеку по розпеченому асфальту. Але учасники просили, то старт призначила на 8:00, вул. Богатирська 30, паркова магазину Новус. На збори і розподіл групового спорядження витратили неймовірних півтори години часу. Виїхали о 9:30.
Фото 1. Стартуємо
Фото 2. Київська ГЕС
До Вишгороду їдемо через садово-дачні ділянки. Далі Київська ГЕС і дамба Київського водосховища. Частина бетонки, що йде паралельно дорозі, переобладнана в велодоріжку. Їдемо по ній, а далі просто по бетонці, все ж краще ніж по вузькій дорозі з машинами. За Лебедівкою трафіку майже немає, виїхали на дорогу.
Фото 3. Дамба Київського водосховища
Обідали на останньому (за словами місцевих) пляжі, далі будуть лише зарослі очерету. Обов’язкова програма – покупатися і поспати. Далі в Ровжах поповнили запаси питної води з артезіанського джерела. Тверде покриття дороги як і очікувалося тут закінчувалося. Починалися піски, проте їхати ними було доволі комфортно.
Фото 4. В’їжджаємо в пісок.
Ночівля була запланована за лиманним господарством “Ошитки”. На пошуки придатного місця для табору (вільного від очерету та з гарним заходом в море) витратили хвилин 20. Та й добре, що не полінилися, бо воно виявилося дуже гарним. Рекомендую: 50.9775, 30.579626
Фото 5. Перша ночівля
25.06.2021 – день другий.
Підйом о п’ятій ранку не дуже радував учасників, особливо чергових. Але спека і пісок, що чекали нас попереду, цього вимагали. 8 кілометрів по піску ми здолали приблизно за дві години, перш ніж виїхати на бруківку в сторону Лошакової Гути. Тому сумнівів щодо зміни маршруту не залишилось. Ділянка від села Лошакова Гута через Сорокошичі до Шмаївки за описами в інтернеті мала частину піщаної дороги, де ненавантажений велосипед просідав в пісок на 20 сантиметрів. З велобаулами і покришками напівслік поїхати туди ми не ризикнули.
Інший варіант їхати через Міжріченський парк по бетонці. Тут виникали додаткові складнощі з відсутністю води на маршруті, але її можна везти з собою. Проте цей варіант також втратив шанси на існування. Дорога була закрита у зв’язку з проведенням навчань на двох полігонах, що знаходяться на території парку.
Залишався третій варіант: їхати до Гончарівського по міжрегіональній дорозі вздовж Десни. Що значно легше, бо асфальт і, як бонус, купання на привалах в Десні. Але відстань збільшувалася на 25 кілометрів.
Обід ранній і тривалий (аж 3,5 години), щоб перечекати обідню спеку.
Фото 6. Піски продовжуються
Фото 7. Привал в затінку.
Фото 8. Обід
Фото 9. На Гончарівське
Після обіду виїхали на регіональну дорогу Р69 і попрямували до смт Гончарівське. На привалах охолоджувалися в Десні.
На повороті в саме Гончарівське нас зустрічав головний прикордонник регіону. Солом’яний ведмідь у військовій формі. В самому смт скористалися порадою місцевих де набрати води і виїхали на бетонну танкову дорогу в сторону села Жидиничі. Від’їхавши подалі, стали на ночівлю.
Фото 10. Купаємося в Десні
Фото 11. Той самий “Прикордонник”
Фото 12. Бетонка за Гончарівським
Фото 13. Друга ночівля
26.06.2021 – день третій.
Підйом о шостій. Виїзд о восьмій. Намагалися раніше, але завжди в групі є той самий учасник, що всіх затримує. Перед Жидиничами трохи спіймали піску (близько кілометра), але то нас вже не лякало – в повітрі відчувався запах дощу, що наближається. Літній дощ, навіть затяжний, після спеки – це задоволення.
Фото 14. В очікування приємної прохолоди
Через Ковпиту, Шульгівку і Семенягівку виїхали на регіональну дорогу до Славутича. Дощ переслідував нас до самого обіду, але це лише стимулювало їхати далі.
В Славутичі поповнюємо запаси, фотографуємося з місцевими цікавинками, обідаємо і ремонтуємося (зламалося кріплення багажника).
По плану мали доїхати до вечора до Десни в Шестовиці. І на березі річки розбити табір, де і провести днювання наступного дня.
Запланований маршрут оминав регіональну дорогу з доволі жвавим графіком. Їдемо через Малійки, Кархівку і Адріївку. Постійно поповнюємо запаси води в місцевих криницях. Дорога обіцяла бути асфальтною, але по факту знову мали нагоду тренуватися в техніці велоїзди по піску.
В Анріївці виявили визначну місцевість – Андріївські озера. Озеро виявилося теплим, брудним і з мулом на дні. Але добре розрекламоване.
Фото 15. Нам на ліво
Фото 16. Славутич
Фото 17. Білий ангел Славутича
Фото 18. Ремонтник працює
Фото 19. Осідлаю двох
Міжсільські дороги часом дуже радують. Вони не роз’їжджені великим транспортом, тому асфальт рівний і без вибоїн. Їхати по таким – суцільне задоволення.
Об’їхавши Шестовицю, спустилися до Десни. Там мали перевірене місце, зі слів досвідчених байдарочників. Але наблизившись до берега зрозуміли, що вода надто висока і місця для табору зовсім немає. А місцеві комарі не дали нам часу вагатися.
Виїхали на міст через Десну. Час був вже пізній. Хмари натякали на затяжну зливу. А місця для ночівлі ми ще не мали. Вирішили продивитися інший берег Десни. З дороги Е95 довго не було з’їзду в потрібну нам сторону, та й з висоти нічого привабливого ми внизу не бачили. Вчасно на карті помітила поруч земснаряд, озеро Яковель. Хмари, що наближалися, прогнали всіх відпочиваючих, а ми розбили табір на його березі. Місце виявилося досить популярне серед жителів Чернігова і навколишніх сіл. І не дарма. Вода дуже чиста, дно піщане. Рекомендую: 51.365350, 31.234487
Тут наступного дня ми і заднювали. Часом йшов дощ, але це лише зменшило кількість бажаючих відпочити поруч з нами, тому ми залишилися задоволені.
Фото 20. Дорога в Андріївку
Фото 21. Тут мав бути асфальт.
Фото 22. Над Десною
27.06.2021 – день четвертий – днювання.
Фото 23. Днювання на земснаряді.
28.06.2021 – день п’ятий.
До фінішу залишалося не багато, тому ми довго прокидалися і пізно стартували. Дорога не обіцяла ніяких пригод на маршруті. Окрім двох ділянок піщаних грунтів між селами Вікторівка, Смолянка і Переходівка, які після дощу долалися досить легко. Обід влаштували в лісі між Смолянкою і Переходівкою.
Фото 24. Село Слобода
Фото 25. В магазин за квасом
Фото 26. Ще трохи піску.
Фото 27. Село Переходівка
Мали унікальну можливість тестувати нову дорогу від нашого президента. Саме ця дорога довела нас до фінішу. Але спочатку зупинилися на ночівлю в лісі перед селом Колісники.
Фото 28. “Президентська” дорога
Фото 29. П’ята ночівля
29.06.2021 – день шостий.
Ранок зустрів нас дощем. Поспішати нікуди не потрібно було. До фінішу залишилося 25 кілометрів. Сніданок все ж вирішили не відкладати.
Нова асфальтована дорога швидко домчала нас до Ніжина. Оглянули декілька цікавинок і на електричку до Києва.
Фото 30. Фініш
Фото 31. У Бернеса
Фото 32. З ніжинським огірком
Фото 33. Майже веловагон
4. Спорядження
На підготовчому етапі організації походу всі учасники були ознайомлені з рекомендованим списком індивідуального спорядження. Кожен учасник обов’язково мав індивідуальну аптечку і ремнабір.
Склад індивідуального ремнабору:
-
насос
-
запасна камера
-
резиновий клей і латки
-
3 лопатки (бортировки)
-
3-5 запасних спиць
-
масло для ланцюга
-
ганчірка для протирання ланцюга
-
набір шестигранників
-
знімний замок ланцюга
-
гак (петух)
-
WD-40 або XADO
Склад групового ремнабору:
-
знімальник для касети
-
хлист
-
вижимка для ланцюга
-
пасатижі
-
напильник
-
розвідний ключ
-
набір шестигранників
-
викрутка
-
ключ для спиць
-
запасні гвинти, гайки, шайби
-
WD40
-
тросики
-
наждачний папір
-
дріт
-
конусні ключі
Групове спорядження включало:
-
турбопічка з комплектом батарейок
-
котли 5 і 3,5 л
-
інтеграли
-
костровий тросик
-
черпак
-
дощечка
-
скатертина
-
тент 3*3
-
ремнабір
-
аптечка групова
-
сокира
-
пила (цепна)
-
фотоаппарат
-
2 сонячні батареї
-
2 велозамки
-
прапор ТКУ
-
гітара
Склад аптечки групової:
-
антибіотики: левоміцетин, ципрофлоксацин, стрептоцид
-
від розладів ШЛТ: панкреатин, сенадексин, метоклопрамід, лоперамід, атоксіл
-
обезболюючі: парацетамол, ібупрофен, лідокаїн, спазмалгон, анальгін
-
антигістамінні: лоратадин, преднізолон, меновазан
-
від симптомів ГРВІ: фармазолін, мукалтин, бромгексин
-
серцеві розлади: карваділол, нітрогліцирин, кофеїн, ацетилсаліцилова кислота, екстракт валеріани
-
кровоспинні: етамзилат, джгут з турнікетом, серветка кровоспас
-
матеріали: бинт стерильний, бинт еластичний, вата/ватні тампони, лейкопластир, рукавички, шприци 2мл і 5мл, пінцет, булавки, плівка-клапан для проведення СЛР
-
антисептики та інше: хлоргексидин, окомістин, спирт, вазелин, левоміколь мазь, сонцезахисний крем.
Склад аптечки індивідуальної: хлоргексидин, перев’язувальні матеріали, еластичні бинти при потребі, помада гігієнічна, сорбенти, сонцезахисний крем, пластир бактерицидний, ліки від індивідуальних хронічних захворювань, сорбенти, протипростудні.